Dictum Magazine

Правила життя нерезидентів до і після BEPS

Підписуйтеся на канал Dictum Magazine в Telegram та першими отримуйте сповіщення про нові статті та проєкти 

Іванно, розкажіть про себе та свою спеціалізацію


Вже понад 10 років я працюю з нерезидентами та разом з ліцензованими юристами, бухгалтерами та реєстраторами супроводжую створення бізнесу в іноземних юрисдикціях.

Усю нашу роботу ми коригуємо відповідно до плану BEPS — всесвітньої ініціативи, за допомогою якої світова спільнота хоче зробити існуючі схеми оптимізації та мінімізації податків невигідними. В Україні також іде процес імплементації плану BEPS, один з його наслідків — встановлення правил оподаткування КІК (контрольованих іноземних компаній).

Ера BEPS принесла прозорість у світову економіку

Що створювало привабливість нерезидентних структур в «доBEPSову» епоху?


Тут є кілька факторів, проте найголовніший — високий рівень конфіденційності. Раніше нерезидентні структури мали можливість не розкривати кінцевих бенефіціарів, через що створювались так звані shell-компанії, до яких контролюючі органи не мали доступу.

Відтак, ніхто не міг дізнатися структуру власності такої юрособи, переглянути її документи та отримати інформацію щодо її операцій. До того ж таким компаніям банки відкривають рахунки без особливих перевірок і запитань. Цей інструмент активно використовувався для інвестування та переказу грошей, при цьому рух коштів і їхнє походження відслідкувати було неможливо.

Що змінилося з BEPS?


Перш за все, у багатьох країнах були створені та продовжують створюватись публічні реєстри компаній і їхніх бенефіціарів. Це дає можливість податковим органам, а подекуди й усім бажаючим (наприклад, на Кіпрі) отримати вичерпну інформацію про власників компанії.

Якщо ми говоримо про Україну, то участь у міжнародних податкових ініціативах (як-то MLI) робить несплату податків за кордоном невигідною, при цьому збільшуючи привабливість роботи саме в Україні. Крім того, участь нашої країни в автоматичному обміні інформацією (AEOI) — справа найближчого майбутнього, і після приєднання до цієї ініціативи українська податкова служба матиме дані про рахунки й участь в іноземних компаніях резидентів нашої країни.

Офшори давали змогу повністю або частково знизити податкову базу компанії, при цьому абсолютно законними методами. Але часи змінилися.

Які на сьогодні є вимоги до реєстрації нерезидентних компаній?


По-перше, керівництво компанією має відбуватись в юрисдикції її реєстрації.

По-друге, юридична особа має довести економічну доцільність реєстрації в конкретній юрисдикції, показати, що вона справді тут працює. Підтвердженням цьому буде справжній офіс, кваліфікований менеджмент і персонал, що працює в цьому офісі, інтернет-сайт мовою країни, де зареєстрована компанія, контракти з місцевими контрагентами тощо. 

Також не забуваємо, що у світі діє принцип transparency — тобто відкритості даних. Наприклад, реєстр власників компаній у Великобританії показує, хто стоїть за кожною юрособою як бенефіціар, тому розраховувати на якусь конфіденційність зараз не варто. А це означає, що платити податки треба навіть в офшорах. Так, колись безподаткові юрисдикції важко звикають до введення нових податків і страждають від відтоку бізнесу, але втрати від перебування в «чорних списках» країн будуть ще більшими. Тому вони змушені йти на поступки.

Тепер не достатньо мати капітал; потрібно пояснити та підтвердити документально його походження.

І, звичайно ж, важливим фактором є те, що ми живемо в епоху, коли світ переходить до повного контролю за переміщенням коштів (зокрема завдяки AML — «антивідмивочним» ініціативам). 

Всі ці заходи мають кілька цілей — виявлення бізнесу, що фінансується грошима кримінального походження, перешкоджання відмиванню коштів і боротьба з тероризмом.

Чому іноземні компанії, навіть з уведенням BEPS, досі популярні?


По-перше — іноземна структура створює додатковий захист від рейдерського захоплення бізнесу. 

По-друге — вона знижує тиск на бізнес та корупційні ризики, бо українським правоохоронцям важче отримати інформацію та документи від нерезидентної корпоративної структури без достатнього обґрунтування свого запиту.

По-третє — іноземні інвестори не завжди готові вкладати кошти напряму в українські компанії. Україна, на жаль, не має репутації передбачуваної країни як з точки зору політичної ситуації, так і з точки зору законодавчих змін. Тому міжнародні корпоративні структури часто створюються для підвищення інвестиційної привабливості.

По-четверте — нестабільність гривні. Навіть малий бізнес часто змушений працювати з іноземними партнерами через нерезидентні структури, адже це дієвий спосіб зниження девальваційних ризиків.

По-п`яте — нерезиденти все ще дієвий інструмент володіння нерухомістю та елітним майном.

Ну й останнє — часто при відкритті бізнесу країна реєстрації компанії надає акціонерам дозвіл на тимчасове або постійне проживання. Інколи ця обставина впливає на рішення реального переїзду, або, як мінімум, дозволяє мати «запасний аеродром» за кордоном.

Які проблеми для бізнесу може створити іноземна юрисдикція?


Активні зміни фінансового та податкового законодавства в інших країнах створюють небезпеку невідповідності раніше створених структур новим нормам. 

Крім того, міжнародні фінансові інституції при перевірці угод і контрагентів можуть запросити бухгалтерські документи за всі періоди діяльності компанії. Такі документи можуть бути втрачені, а це створює великі ризики при погодженні угод і додаткових перевірках.

Ще одна проблема — банки можуть закривати рахунки, по яких упродовж року не було руху коштів. Надалі це може вплинути на виплату дивідендів.

Вік компанії вже не є перевагою: раніше старші структури для органів і банків були гарантією реальності бізнесу; а сьогодні розглядаються як потенційно проблемні з точки зору відповідності оновленим вимогам. 

До того ж раніше популярний і дешевий «номінальний сервіс» сьогодні стає ризиком потрапляння діяльності компанії під норми трансфертного ціноутворення та міжнародного антимонопольного законодавства. Річ у тому, що найняті місцеві директори можуть бути номінальними керівниками багатьох інших юридичних осіб. Це стає причиною того, що в очах міжнародних органів всі ці компанії є пов`язаними, а такі зв’язки — серйозна проблема для бізнесу.

А ще українські органи можуть запросити довідку про резидентність, яка підтверджує, що певна компанія дійсно є резидентом певної країни. Однак в окремих юрисдикціях таку довідку отримати досить складно.

Тому через ці й інші причини стара нерезидентна структура може зіпсувати репутацію та стати п’ятим колесом для бізнесу. Який тут може бути вихід? Привести структури в порядок, оновити їх, забезпечивши цим життєздатність бізнесу навіть у наші складні часи.

ІВАННА ПИЛИПЮК
керуючий партнер міжнародної консалтингової групи International Consulting Group, засновник української компанії ICG-seminar.

Іванна має багаторічний досвід співпраці з іноземними банками, в тому числі з відділами compliance банків Європи та Азії та пройшла спеціальну підготовку з проведення процедури ідентифікації клієнтів KYC.

International Consulting Group (ICG) — міжнародна група компаній, що працює у сфері юридичних послуг та податкового консалтингу.

Підписуйтеся на канал Dictum Magazine в Telegram та першими отримуйте сповіщення про нові статті та проєкти 

The Big Tax Talks
Made on
Tilda